ПОРЯДОК визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху

ПОРЯДОК визначення класу комфортності автобусів,

сфери їхнього використання за видами

сполучень та режимами руху

{ У тексті Порядку слова "Державний департамент автомобільного
    транспорту" замінено   словами    "Державна   адміністрація
    автомобільного транспорту" у відповідних відмінках згідно
    з Наказом Міністерства    транспорту   та зв'язку N 685
    (z0615-09) від 12.06.2009 }

1. Загальні положення

1.1. Цей Порядок установлює вимоги до параметрів комфортності
автобусів, процедуру визначення їх класу комфортності (далі -
Класифікація) та сферу їхнього використання за видами сполучень та
режимами руху.

1.2. Вимоги цього Порядку застосовуються при організації
перевезень на автобусних маршрутах загального користування.

1.3. Класифікація автобусів за комфортністю є добровільною
процедурою для виробників автобусів та автомобільних перевізників,
які використовують автобуси для перевезення пасажирів, а вимоги
щодо сфери використання автобусів за видами сполучень та режимами
руху є обов'язковими при організації пасажирських перевезень на
автобусних маршрутах загального користування.

2. Нормативні посилання

2.1. У цьому Порядку враховані вимоги таких законодавчих та
нормативних документів:

2.1.1. Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для
колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які
можуть бути встановлені та/або використані на колісних
транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних
затверджень, виданих на основі цих приписів ( 995_343 ), від
20 березня 1958 року (далі - Женевська Угода 1958 року).

2.1.2. Закону України "Про автомобільний транспорт"
(2344-14).

2.1.3. Закону України "Про дорожній рух" (3353-12).

2.1.4. Закону України "Про захист прав споживачів"
(1023-12).

2.1.5. Закону України "Про акредитацію органів з оцінки
відповідності" (2407-14).

2.1.6. ДСТУ UN/ECE R 36-03:2005 "Єдині технічні приписи щодо
офіційного затвердження пасажирських колісних транспортних засобів
великої місткості стосовно загальної конструкції".

2.1.7. ДСТУ UN/ECE R 52-01:2005 "Єдині технічні приписи щодо
офіційного затвердження маломісних колісних транспортних засобів
категорій М та М стосовно їхньої загальної конструкції".
2 3

     2.1.8. ДСТУ UN/ECE R 80-00-2002 "Єдині технічні приписи щодо
офіційного   затвердження   сидінь великогабаритних пасажирських
дорожніх транспортних засобів і офіційного затвердження   цих
дорожніх транспортних засобів стосовно міцності сидінь та їхніх
кріплень".

2.1.9. ДСТУ 3412-96 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до
випробувальних лабораторій".

2.1.10. ДСТУ ISO/IEC 17025-2001 "Загальні вимоги до
компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій.

2.1.11. ГОСТ 27815-88 "Автобусы. Общие требования к
безопасности конструкции".

2.1.12. ГОСТ 28345-89 "Единообразные предписания, касающиеся
конструкции маломестных транспортных средств общего пользования".

2.1.13. ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 "Засоби транспортні
дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів
загального призначення, які знаходяться в експлуатації"
(v0807361-01).

2.1.14. Переліку продукції, що підлягає обов'язковій
сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту
України від 01.02.2005 N 28 (z0466-05), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за N 466/10746 (далі -
Перелік).

3. Визначення основних термінів

3.1. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

автобус загального призначення - автобус, не обладнаний
спеціальним устаткуванням і призначений для перевезення пасажирів
та їх багажу;

методичний центр - суб'єкт господарювання, який визначається
Державною адміністрацією автомобільного транспорту для
організаційної роботи з Органами класифікації;

Орган класифікації - випробувальна лабораторія (центр), яка
здійснює Класифікацію автобусів щодо комфортності.

4. Класифікація автобусів за конструкцією

4.1. Класифікація автобусів за конструкцією ґрунтується на
положеннях Женевської Угоди 1958 року (995_343) та Правил ЄЕК
ООН, що до неї додаються.

4.1.1.Автобуси за максимальною масою поділяються на дві
категорії:

категорія М - автобуси, які призначені для перевезення
2
пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і
максимальну масу не більше ніж 5 тонн;

категорія М - автобуси, які призначені для перевезення
3
пасажирів і мають більше ніж 8 місць, не враховуючи місця водія, і
максимальну масу, що перевищує 5 тонн.

4.1.2. Автобуси місткістю не більше 22 пасажирів, крім водія,
поділяються на два класи:

клас А: автобуси, призначені для перевезення сидячих
пасажирів та мають місця для стоячих пасажирів;

клас В: автобуси, призначені для перевезення виключно сидячих
пасажирів.

4.1.3. Автобуси місткістю понад 22 пасажири, крім водія,
поділяються на три класи:

клас I: автобуси, призначені для перевезення сидячих і
стоячих пасажирів, конструкція яких дає змогу пасажирам
безперешкодно переміщуватись по салону;

клас II: автобуси, призначені для перевезення головним чином
сидячих пасажирів, а також стоячих пасажирів у проході проміж
рядами та (або) на площадці для стоячих пасажирів, розмір якої не
перевищує 1,5 кв.м;

клас III: автобуси, призначені для перевезення виключно
сидячих пасажирів.

5. Вимоги до комфортності автобусів

Вимоги до комфортності автобусів наведені в табл. 1 і
визначені за класами, які позначаються символом - * (зірка).
Кількість зірок збільшується відповідно до підвищення класу
комфортності автобусів. Автобуси класифікують за чотирма класами.
Вищий клас позначають - ****, нижчий - *.

Таблиця 1

Вимоги до комфортності автобусів

------------------------------------------------------------------

| N | Клас комфортності | * |** | *** | **** |

| з/п |Показник автобуса | | | | |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 1 |Конструкція та розташування | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.1. Відстань між передньою |68 |72 | 77 | 83 |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.2. Відстань між передньою |130|138| 148 | 160 |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.3. Мінімальна висота сидіння, |102|115| 118 | 118 |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.5. Кількість підлокітників на | 1 | 1 | 2 | 2 |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.6. Підлокітники, що | - | - | + | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.7. Підставка для ніг, що | - | - | - | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.8. Сидіння, що відсовуються у | - | - | - | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.9. Оббивка з тканини (сидіння | | + | + | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.10. Роздільне кріплення сидінь| - | - | + | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |1.11. Предметний столик | - | - | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 2 |Клімат-контроль (що працює при | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |2.1. Обдув з можливістю | - | - | + | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |2.2. Кондиціювання повітря в | - | - | - | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 3 |Обігрів (що працює при роботі | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |3.1. Незалежно від двигуна | + | + | + | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |3.2. З автоматичним регулюванням| - | - | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 4 |Вікна | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |4.1. Тонування скла | - | - | - | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |4.2. Протисонячне обладнання | + | + | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 5 |Індивідуальне освітлення | - | - | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 6 |Мікрофон та гучномовець | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |6.1. Гучномовець на чотири | - | - | - | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |6.2. Гучномовець на вісім сидінь| - | + | + | - |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |6.3. Один гучномовець у салоні | + | - | - | - |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 7 |Багажне відділення | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |7.1. Для ручної поклажі в салоні| + | + | + | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |7.2. Мінімальна місткість | - |75 | 120 | 150 |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |7.3. Наявність захисної оббивки | - | - | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 8 |Санітарне обладнання | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |8.1. Туалети з водяним чи | - | - | + | + |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |8.2. Умивальники | - | - | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 9 |Холодильник, мінімальний об'єм | - | - | 0,5 | 0,5 |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 10 |Кафе-бар | - | - | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 11 |Телевізор у салоні | - | - | + | + |

|-----+--------------------------------+---+---+--------+--------|

| 12 |Підвіска | | | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |12.1. Класична (механічна) | + | + | | |

| |--------------------------------+---+---+--------+--------|

| |12.2. Пневматична або | | | + | + |

------------------------------------------------------------------

Примітки:

+ наявність

- відсутність

6. Класифікація автобусів за комфортністю

6.1. Класифікація - це процедура, яка передбачає перевірку
автобусів на відповідність вимогам комфортності, викладеним у
цьому Порядку, видачу свідоцтв відповідності автобуса параметрам
комфортності (далі - Свідоцтва) за формою, що наведена в
додатку 1.

6.2. Метою Класифікації є визначення класу комфортності
автобуса та його сталого забезпечення протягом періоду
використання автобуса для перевезень пасажирів.

     6.3.    Необхідними   умовами   Класифікації   є:   наявність
сертифіката відповідності на автобус загального призначення або,
за відсутності сертифіката відповідності, позитивного протоколу
випробувань акредитованої в установленому порядку випробувальної
лабораторії   на   відповідність вимогам нормативних документів
(ДСТУ UN/ECE R36-03, ДСТУ UN/ECE R52-01, ГОСТ 27815, ГОСТ 28345,
ГСТУ   60.2-00017584-011   (   v0807361-01  )   щодо безпечності
конструкції   в   обсязі,   визначеному   в розділі 21 Переліку
(z0466-05) для автобусів таких, що були в користуванні.

6.4. Класифікація здійснюється на відповідність вимогам,
зазначеним у табл. 1 цього Порядку.

6.5. Порядок проведення Класифікації передбачає:

- подання заявки на проведення Класифікації автобусів щодо
комфортності (додаток 2) та списку автобусів до заявки
(додаток 3);

- перевірку автобусів та складання протоколу перевірки з
висновком щодо класу комфортності (далі - Протокол) (додаток 4);

- надання Свідоцтва та занесення його до журналу реєстрації
свідоцтв відповідності автобусів параметрам комфортності.

6.6. Визначення класу комфортності здійснюють випробувальні
лабораторії (центри) будь-якої форми власності (далі - Органи
класифікації), які відповідають таким умовам:

- не надають послуг з перевезення пасажирів автобусами на
маршрутах загального користування та є фінансово не залежними від
автомобільних перевізників, які надають послуги перевезення
пасажирів на маршрутах загального користування;

- акредитовані в установленому законодавством порядку на
технічну компетентність та незалежність у відповідності до вимог
ДСТУ ISO/IEC 17025;

- у галузі акредитації зазначено випробування автобусів на
відповідність нормативним документам щодо безпечності їх
конструкції;

- акредитовані на технічну компетентність та незалежність у
відповідності до вимог ДСТУ 3412 і мають подовження дії атестата
акредитації від НААУ (як виняток, для регіонів, де відсутні
лабораторії, акредитовані у відповідності до вимог
ДСТУ ISO/IEC 17025);

- мають досвід роботи з випробувань автобусів не менше
5 років;

     - провели випробування автобусів категорій М та М не менше
                                                 2     3
5 кожного із класів А, В, I, II та III.
     Термін проведення   Класифікації   з дня подачі заявки до
одержання Свідоцтва не повинен перевищувати 30 днів.

6.7. Організація робіт з Органами класифікації покладається на
методичний центр.

6.8. Методичний центр повинен бути органом із сертифікації
ДТЗ, акредитованим на сертифікацію автобусів у порядку,
установленому Законом України "Про акредитацію органів з оцінки
відповідності" (2407-14), і відповідати таким умовам:

- не надавати послуг з перевезення пасажирів автобусами на
маршрутах загального користування;

- мати сертифіковану систему управління якістю;

- мати аудиторів за спеціалізацією: сертифікація дорожніх
транспортних засобів, їх складових та приладдя; сертифікація
послуг автотранспорту та послуг з ремонту дорожніх транспортних
засобів;

- мати актуалізовану нормативно-технічну документацію щодо
вимог до комфортності автобусів та методів перевірки;

- мати у своєму складі лабораторії, акредитовані в
установленому законодавством порядку на компетентність та
незалежність, у галузі акредитації яких зазначено випробування
автобусів на відповідність нормативним документам щодо безпечності
їх конструкції;

- мати досвід робіт із сертифікації дорожніх транспортних
засобів не менше 10 років;

- мати досвід робіт із сертифікації послуг автомобільного
транспорту не менше 5 років.

6.9. Загальна організація робіт з Класифікації, забезпечення
сфер використання автобусів, визначення методичного центру та
переліку Органів класифікації за поданням методичного центру
покладається на Державну адміністрацію автомобільного транспорту.

6.10. Перевірка автобусів з метою Класифікації

6.10.1. Перевірка автобусів з метою Класифікації проводиться
Органом класифікації на відповідність вимогам, зазначеним у
табл. 1 цього Порядку.

6.10.2. Заявник зобов'язаний створити необхідні умови для
роботи з проведення перевірки автобуса:

- надати на перевірку технічно справний автобус, що пройшов
технічне обслуговування в обсязі щоденного;

- автобус повинен бути чистий як ззовні, так і зсередини;

- при проведенні перевірки повинен бути присутній водій цього
автобуса.

Проведення перевірки, на бажання заявника, може проводиться
за його присутності (або його представника).

6.10.3. За результатами перевірки Орган класифікації складає
Протокол, який надається заявнику. Протокол повинен бути
підписаний виконавцями робіт і затверджений керівником Органу
класифікації.

6.10.4. Проведення перевірок за параметрами, що зазначені в
пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.8, 7.2, 9 табл. 1 до цього Порядку,
здійснюється із застосуванням засобів вимірювальної техніки, а
інших - візуально, опробуванням та за документацією у
відповідності до робочих методик перевірок.

6.11. Перевірка параметрів, перелічених у табл. 1 до цього
Порядку, здійснюється:

6.11.1. За пунктами 1.1 - відстань між передньою стороною
спинки сидіння і задньою стороною спинки розташованого попереду
сидіння за ДСТУ UN/ECE R 36-03 (п. 5.7.8.4) та ДСТУ UN/ECE R 52-01
(п. 5.7.8.4).

     6.11.2. За пунктом 1.2 - відстань між передньою поверхнею
спинок    сидінь,    що   звернені   одне   напроти   одного,   за
ДСТУ UN/ECE R 36-03 (п. 5.7.8.4) та ДСТУ UN/ECE   R   52-01
(п. 5.7.8.4).

6.11.3. За пунктом 1.3 - мінімальна висота сидінь за
ДСТУ UN/ECE R 80-00 (п. 2.19).

6.11.4. За пунктом 1.4 - регулювання нахилу спинки всіх
сидінь засобами вимірювальної техніки, що призначені для
вимірювання кутів.

6.11.5. За пунктами 1.5, 1.6 - кількість підлокітників
розраховується, виходячи із кількості парних рядів.

У сидіннях останнього ряду (5 сидінь), в одно-, двох- та
трьохзіркових автобусах (чотирьохзіркові автобуси не обладнані
сидіннями заднього ряду) повинні бути підлокітники з обох сторін.

Підлокітники спеціального виготовлення, що не відповідають
стандартам, оцінюються Органом класифікації самостійно.

6.11.6. За пунктом 1.7 - підставки для ніг, що регулюються,
повинні бути індивідуальними для кожного сидіння. Дана вимога не
застосовується тоді, коли мова йде про сидіння, попереду яких
відсутні інші сидіння.

6.11.7. За пунктом 1.8 - мінімальна ширина сидінь, що
відсовуються в бік проходу, за ДСТУ UN/ECE R 36-03 (п. 5.7.8.1) та
ДСТУ UN/ECE R 52-01 (п. 5.7.8.2).

6.11.8. За пунктами 1.9, 1.10, 1.11 - оббивка сидінь,
роздільне кріплення сидінь та наявність предметного столика
візуально та за документами.

6.11.9. За пунктом 2 - обдув з можливістю індивідуального
регулювання, кондиціювання повітря в салоні - за документацією та
опробуванням.

6.11.10. За пунктом 3 - обігрів салону за документацією та
опробуванням. Умова щодо автоматичного регулювання температури
вважається виконаною, якщо водій в змозі проводити регулювання зі
свого місця.

6.11.11. За пунктом 4 - тонування скла вікон у пасажирському
салоні, штори та занавіски - візуально, за документацією.

6.11.12. За пунктом 5 - індивідуальне освітлення
пасажирського місця - візуально та опробуванням.

6.11.13. За пунктом 6 - наявність гучномовця на чотири, вісім
місць або одного на салон - візуально та опробуванням.

Розташування мікрофона на гнучкому проводі має бути таке, щоб
водій мав до нього доступ. Він може бути і без проводу, але за
умови, що водій може його зафіксувати на шиї або одягу так, щоб це
не перешкоджало йому керувати автобусом, - візуально та
опробуванням.

6.11.14. За пунктом 7 - багажне відділення для ручної поклажі
в салоні та мінімальна місткість багажного відділення на одного
пасажира - за ДСТУ UN/ECE R 36-03 (п. 5.14) або
ДСТУ UN/ECE R 52-01 (п. 5.11), за документацією та відповідними
вимірами і розрахунками.

Усі стінки багажного відділення повинні мати покриття
(полівінхлорид, лінолеум, фарба із захисними волокнами), легке для
миття.

Дерев'яна обшивка або шар звичайної фарби неприпустимі.

6.11.15. За пунктом 8 - санітарне обладнання (туалет з
водяним чи хімічним очищенням, умивальник) - за документацією,
візуально та опробуванням.

6.11.16. За пунктом 9 - холодильник та його об'єм на одного
пасажира - за документацією, візуально.

6.11.17. За пунктом 10 - кафе-бар - за документацією,
візуально та опробуванням.

6.11.18. За пунктом 11 - телевізор у салоні - за
документацією, візуально та опробуванням.

6.11.19. За пунктом 12 - підвіска - за документацією та
візуально.

6.12. Аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про
можливість видачі Свідоцтва та його оформлення

6.12.1. Орган класифікації розглядає Протокол з метою
визначення відповідності:

- номенклатури перевірених показників, що встановлені цим
Порядком;

- вимогам, що встановлені цим Порядком;

- застосованих методів та засобів випробувань вимогам
нормативного документа на методи випробувань;

- автобуса певному класу комфортності або невідповідності
жодному класу.

За результатами розгляду Протоколу керівник Органу
класифікації затверджує його.

6.12.2. У разі позитивних результатів за Протоколом заявнику
на кожен автобус окремо надається Свідоцтво терміном на три роки.
Заявники можуть використовувати Свідоцтво при участі в конкурсах
на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування та з
метою реклами.

6.12.3. У разі негативних результатів за Протоколом Орган
класифікації повинен повідомити письмово про це заявника у
десятиденний термін з обґрунтуванням відмови.

6.12.4. Термін дії Свідоцтва не подовжується.

6.12.5. Для отримання Свідоцтва на новий термін заявник не
пізніше як за три місяці до закінчення дії чинного Свідоцтва
направляє до Органу класифікації заявку.

6.12.6. У разі зміни параметрів комфортності в класифікованих
автобусах заявник зобов'язаний інформувати про це Орган
класифікації в термін до 10 днів з моменту зміни параметрів.

6.12.7. У разі зміни власника автобуса новий власник повинен
поінформувати про це Орган класифікації у десятиденний термін.

6.12.8. У разі зміни параметрів комфортності заявник може
звернутись до Органу класифікації із заявкою на проведення
повторної Класифікації.

6.12.9. У разі небажання заявника при зміні параметрів
комфортності проводити повторну Класифікацію Свідоцтво Органом
класифікації анулюється, про що повідомляються власник автобуса та
методичний центр у тридцятиденний термін з дня одержання
інформації щодо зміни параметрів комфортності.

6.12.10. У разі зміни власника новому власнику видається
Свідоцтво на цей автобус на його ім'я.

6.12.11. У разі видачі Свідоцтва на ім'я нового власника
автобуса діюче Свідоцтво Органом класифікації анулюється, про що у
тридцятиденний термін сповіщається методичний центр.

6.12.12. Методичний центр щомісяця надає Державній
адміністрації автомобільного транспорту інформацію згідно з
додатком 5.

6.13. Вирішення спірних питань

6.13.1. Заявник має право оскаржити рішення Органу
класифікації щодо результатів Класифікації, для чого він повинен
письмово звернутись до Державної адміністрації автомобільного
транспорту не пізніше одного місяця після одержання повідомлення
про прийняття рішення Органу класифікації. Звернення до Державної
адміністрації автомобільного транспорту не зупиняє дії прийнятого
Органом класифікації рішення. До звернення додається копія
Протоколу.

6.13.2. Державна адміністрація автомобільного транспорту в
разі необхідності доручає методичному центру провести перевірку
документації та здійснення Класифікації власними силами або із
залученням Органу класифікації.

6.13.3. За результатами перевірки методичний центр або
залучений ним Орган класифікації має право:

- видати Свідоцтво;

- відмовити у видачі Свідоцтва.

6.13.4. У разі, якщо при перевірці заяви заявника методичний
центр визнає правомірність дій заявника, - перевірка за заявою
здійснюється за рахунок Органу класифікації, який прийняв
необґрунтоване рішення.

Якщо методичний центр визнає правомірність дій Органу
класифікації, - перевірка за заявою здійснюється за рахунок
заявника.

6.13.5. Рішення методичного центру письмово доводиться до
відома заявника та Державної адміністрації автомобільного
транспорту протягом п'яти днів після перевірки за заявою.

6.13.6. Заявник має право оскаржити рішення методичного
центру в суд.

7. Сфера використання автобусів за видами
перевезень та режимами руху

7.1. Сфера використання автобусів різних класів та категорій
за видами сполучення та протяжністю маршрутів визначається з
урахуванням особливостей конструкції автобусів щодо безпечності та
комфортності перевезення пасажирів та багажу і забезпечення
належних умов поїздки (табл. 2).

Таблиця 2

Сфера використання автобусів за видами сполучень

------------------------------------------------------------------

|Категорія |Клас | Маршрути за видами сполучень |

| | | та видами перевезень |

| | |-----------------------------------------------|

| | | | |-------------------| родні |

| | | | | | 150 км | |

|----------+-----+-------+---------+---------+---------+---------|

| М | А | + | + | + | - | - |

| 2 |-----+-------+---------+---------+---------+---------|

| | В | + | + | + | - | - |

|----------+-----+-------+---------+---------+---------+---------|

| М | А | + | + | + | - | - |

| 3 |-----+-------+---------+---------+---------+---------|

| | В | + | + | + | + | + |

|----------+-----+-------+---------+---------+---------+---------|

| М | I | + | + | - | - | - |

| 3 |-----+-------+---------+---------+---------+---------|

| | II | + | + | + | + | + |

| |-----+-------+---------+---------+---------+---------|

| | III | + | + | + | + | + |

------------------------------------------------------------------

     7.2. Режими руху автобусів, які можуть застосовуватися на
міських   маршрутах,   визначаються   з   урахуванням   можливості
забезпечувати виконання затвердженого розкладу руху, нестворення
перешкод для руху інших транспортних засобів   та   створення
максимально сприятливих умов для пасажирів (табл. 3).

Таблиця 3

Режим руху автобусів, які можуть застосовуватися
на міських маршрутах

------------------------------------------------------------------

| Клас автобуса | Дозволений режим руху |

|----------------------------+-----------------------------------|

| 1 | 2 |

|----------------------------+-----------------------------------|

| А | Звичайний |

| | Експресний |

| | Маршрутне таксі |

|----------------------------+-----------------------------------|

| В | Звичайний |

| | Експресний |

| | Маршрутне таксі |

|----------------------------+-----------------------------------|

| I | Звичайний |

|----------------------------+-----------------------------------|

| II | Звичайний |

| | Експресний |

|----------------------------+-----------------------------------|

| III | Звичайний |

| | Експресний |

------------------------------------------------------------------

Весь список